перстач
ПЕРСТА́Ч, у́, ч., бот. (Роtеntillа аlbа L.). Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоячим або сланким стеблом, лапчастим листям та здебільшого жовтими квітками; використовується в народній медицині, а також як засіб для дублення шкіри та як барвник.
На схилах в пониженнях, де більше вологи, знаходимо перстач східний (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 38);
Напар зілля з перстачу у козиному пряженому молоці вважається сильним сечогінним засобом, який не подразнює нирок (Лікар. рослини.., 1958, 96).
Словник української мови (СУМ-11)