повага
Повага, -ги
ж.
1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. н. п. Старець старцем, а повагу любить. Ном.
2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. МВ. Шевч.
3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка