повага
пова́га
-и, ж.
1》 Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось.
|| Вияв цього почуття.
|| діал. Авторитет. Засвідчувати повагу.
З [великою (високою і т. ін.)] повагою — уживається як ввічлива формула наприкінці листа до кого-небудь.
2》 рідко. Солідність, серйозність.
|| у знач. присл. повагою. Те саме, що повагом.
3》 діал. Рішучість.
4》 діал. Спокій.
З повагою — а) шанобливо; б) поважно; в) повільно, не поспішаючи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови