повеліти
Повеліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш. Чуб. V. 265.
---------------
Повелівати
см. повеліти.
Словник української мови ГрінченкаПовеліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш. Чуб. V. 265.
---------------
Повелівати
см. повеліти.
Словник української мови Грінченка