погодка —
пого́дка іменник жіночого роду погода розм.
Орфографічний словник української мови
погодка —
-и, ж., розм. Те саме, що погода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погодка —
ПОГО́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що пого́да. Над селом розгулялась метелиця .. – Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (М. Стельмах); Діденко раптом обкрутився на місці, спиною до вітру, щоб передихнути, і крикнув: – Ох, і погодка ж! (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
погодка —
ПОГО́ДА (стан атмосфери в даному місці, в даний час; спокійний стан атмосфери), ГОДИ́НА, ПОГО́ДКА розм.; ВЕРЕ́М'Я діал. (гарна погода). День сьогодні прохолодний. В таку погоду риба добре клює (З.
Словник синонімів української мови
погодка —
ПОГО́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що пого́да. Над селом розгулялась метелиця.. — Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (Стельмах, II, 1962, 383); Діденко раптом обкрутився на місці, спиною до вітру, щоб передихнути, і крикнув: — Ох, і погодка ж! (Головко, II, 1957, 526).
Словник української мови в 11 томах