погодка
ПОГО́ДКА, и, ж., розм.
Те саме, що пого́да.
Над селом розгулялась метелиця .. – Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (М. Стельмах);
Діденко раптом обкрутився на місці, спиною до вітру, щоб передихнути, і крикнув: – Ох, і погодка ж! (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)