погубитель Погубитель, -ля м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках погубитель — погуби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови погубитель — Згубач Словник чужослів Павло Штепа погубитель — ПОГУБИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст., рідко. Той, хто призводить до загибелі. Тут лежить копитан [капітан], погубитель її (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах