погубитель

погуби́тель

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. погубитель — Згубач  Словник чужослів Павло Штепа
2. погубитель — ПОГУБИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст., рідко. Той, хто призводить до загибелі. Тут лежить копитан [капітан], погубитель її (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
3. погубитель — Погубитель, -ля м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.  Словник української мови Грінченка