подзвін
По́дзвін, -вону
м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Словник української мови ГрінченкаПо́дзвін, -вону
м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Словник української мови Грінченка