подина
Поди́на, -ни
ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. н. п.
Словник української мови ГрінченкаПоди́на, -ни
ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. н. п.
Словник української мови Грінченка