подирчати

Подирча́ти, -чу, -чиш

гл. Подребезжать.

Значення в інших словниках

1. подирчати — подирча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подирчати — ПОДИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Певний час видавати або утворювати уривчасті, перев. дзвінкі звуки; деренчати якись час. Подирчати мотоциклом.  Словник української мови у 20 томах