подирчати

подирча́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. подирчати — ПОДИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Певний час видавати або утворювати уривчасті, перев. дзвінкі звуки; деренчати якись час. Подирчати мотоциклом.  Словник української мови у 20 томах
2. подирчати — Подирча́ти, -чу, -чиш гл. Подребезжать.  Словник української мови Грінченка