подирчати

ПОДИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.

Певний час видавати або утворювати уривчасті, перев. дзвінкі звуки; деренчати якись час.

Подирчати мотоциклом.

Значення в інших словниках

1. подирчати — подирча́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подирчати — Подирча́ти, -чу, -чиш гл. Подребезжать.  Словник української мови Грінченка