позатягати

Позатяга́ти, -га́ю, -єш

гл.

1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. Кв.

2) очі позатягало. Глаза ввалились. Левиц. Пов. 100.

Значення в інших словниках

1. позатягати — позатяга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позатягати — -аю, -аєш і позатягувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Затягти, помістити куди-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох. 2》 Втягти в середину чого-небудь, у себе, засмоктати все чи багато чогось, усіх чи багатьох. || безос. 3》 у сполуч. зі сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позатягати — ПОЗАТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док. 1. кого, що. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір. 2. кого, що.  Словник української мови у 20 томах
4. позатягати — ПОЗАТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Затягти, помістити куди-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох. Позатягав борони у двір.  Словник української мови в 11 томах