гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
позиватися —
позива́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
позиватися —
Судитися, тягатися по судах.
Словник синонімів Караванського
позиватися —
-аюся, -аєшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. || з ким. Мати з ким-небудь судову справу. || зневажл. Постійно судитися, займатися позовами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позиватися —
ПОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. Старий звернувсь до Йона: – Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (М. Коцюбинський); Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками.
Словник української мови у 20 томах
позиватися —
Трудно позиватись латаній свитині з добрим кожухом. Важко судитися бідному з багатим.
Приповідки або українсько-народня філософія
позиватися —
СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися.
Словник синонімів української мови
позиватися —
ПОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. Старий звернувсь до Йона: — Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (Коцюб., І, 1955, 238); Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками.
Словник української мови в 11 томах