позиватися

Трудно позиватись латаній свитині з добрим кожухом.

Важко судитися бідному з багатим.

Значення в інших словниках

1. позиватися — позива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позиватися — Судитися, тягатися по судах.  Словник синонімів Караванського
3. позиватися — -аюся, -аєшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. || з ким. Мати з ким-небудь судову справу. || зневажл. Постійно судитися, займатися позовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позиватися — ПОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. Старий звернувсь до Йона: – Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (М. Коцюбинський); Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками.  Словник української мови у 20 томах
5. позиватися — СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися.  Словник синонімів української мови
6. позиватися — ПОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. Старий звернувсь до Йона: — Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (Коцюб., І, 1955, 238); Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками.  Словник української мови в 11 томах
7. позиватися — Позива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.  Словник української мови Грінченка