полозок
По́лоз, -за
м.
1) Полозъ въ саняхъ. Kolb. І. 67. Сумск. у. Як буде полоз вохкий, то буде й кінь мокрий. Ном.
2) Большая змѣя изъ семейства удавовъ, повидимому Eryx turcicus. КС. 1882. VIII, 377; КС. 1890. IV. 99. ум. полозок. Рудч. Ск. II. 7.
Словник української мови Грінченка