полюваннячко
Полюва́ння, -ня
с.
1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні. Рудч. Ск. І. 121.
2) Періодъ половой горячности у коровы. ум. полюваннячко.
Словник української мови Грінченка