полюваннячко
ПОЛЮВА́ННЯЧКО, а, с.
Пестл. до полюва́ння.
Поїхав Івась на полюваннячко, Покинув Ганнусю на горюваннячко (з народної пісні);
[Олександра Олексіївна (до гостя з посмішкою):] Він ото тільки збирається. А за минуле літо все його полюваннячко (показує на рукопис) отам (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)