поміркувати
Поміркува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.
Словник української мови ГрінченкаПоміркува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.
Словник української мови Грінченка