помішник
Помічник, помішник, -ка
м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.
---------------
Помішник, помішниця
Словник української мови ГрінченкаПомічник, помішник, -ка
м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.
---------------
Помішник, помішниця
Словник української мови Грінченка