понабігати

Понабігати, -гаємо, -єте

гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.

Значення в інших словниках

1. понабігати — понабіга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понабігати — -аємо, -аєте, док. 1》 Прибігти, прибути в яке-небудь місце (про багатьох). 2》 Натекти поступово в багатьох місцях. 3》 Виступити, з'явитися (про зморшки).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понабігати — ПОНАБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Прибігти, прибути в яке-небудь місце (про багатьох). Зо усіх голодних місць понабігали закупати [хліб] (Г. Квітка-Основ'яненко); З далеких сіл понабігали підводи, нічної доби чатували в лісі (К.  Словник української мови у 20 томах
4. понабігати — ПОНАБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Прибігти, прибути в яке-небудь місце (про багатьох). Де хліба приторгує [Тихін], де підводи наньме [найме], та усе недорого і дешевш проти усіх, що тогді [тоді] зо усіх голодних місць понабігали закупати (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах