Великий тлумачний словник сучасної мови

понабігати

понабіга́ти

-аємо, -аєте, док.

1》 Прибігти, прибути в яке-небудь місце (про багатьох).

2》 Натекти поступово в багатьох місцях.

3》 Виступити, з'явитися (про зморшки).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. понабігати — понабіга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понабігати — ПОНАБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Прибігти, прибути в яке-небудь місце (про багатьох). Зо усіх голодних місць понабігали закупати [хліб] (Г. Квітка-Основ'яненко); З далеких сіл понабігали підводи, нічної доби чатували в лісі (К.  Словник української мови у 20 томах
  3. понабігати — ПОНАБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Прибігти, прибути в яке-небудь місце (про багатьох). Де хліба приторгує [Тихін], де підводи наньме [найме], та усе недорого і дешевш проти усіх, що тогді [тоді] зо усіх голодних місць понабігали закупати (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  4. понабігати — Понабігати, -гаємо, -єте гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.  Словник української мови Грінченка