понароблювати

Понароблювати, -люю, -єш

гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.

Значення в інших словниках

1. понароблювати — понаро́блювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понароблювати — -юю, -юєш і понаробляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2》 Залишити наслідки своєї діяльності. || Залишити наслідки своєї дії. || розм. Набруднити у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понароблювати — ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого. 1. Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2. Залишити наслідки своєї діяльності.  Словник української мови у 20 томах
4. понароблювати — ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2. Залишити наслідки своєї діяльності.  Словник української мови в 11 томах