понаставляти

Понаставля́ти, -ля́ю, -єш

гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.

Значення в інших словниках

1. понаставляти — понаставля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понаставляти — -яю, -яєш і понаставлювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Наставити багато чого-небудь. 2》 Встановити багато чого-небудь (про щось небажане). || розм. Побудувати багато споруд. 3》 Підставити багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понаставляти — ПОНАСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАСТА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Наставити багато чого-небудь. Було, пані кам'яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Марко Вовчок); Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав.  Словник української мови у 20 томах
4. понаставляти — ПОНАСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАСТА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Наставити багато чого-небудь. Було, пані кам’яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Вовчок, І, 1955, 258); Незабаром подали й вечеряти...  Словник української мови в 11 томах