попуст
Попуст, -ту
м.
1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. К. ПС. 46.
2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. Ном. № 8220.
3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак. Вас. 188, 189.
Словник української мови Грінченка