порозгублювати

Порозгублювати, -люю, -єш

гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.

Значення в інших словниках

1. порозгублювати — порозгу́блювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозгублювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Розгубити все чи багато чого-небудь. 2》 Втратити всіх чи багатьох; залишитися без усіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозгублювати — ПОРОЗГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що. 1. Розгубити все або багато чого-небудь. – Нам треба вівчаря старого, щоб овець не порозгублював (Панас Мирний); Поки донесеш, то все порозгублюєш (Сл. Б. Грінченка); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. порозгублювати — ПОРОЗГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Розгубити все або багато чого-небудь. — Нам треба вівчаря старого, щоб овець не порозгублював (Мирний, II, 1954, 67); Поки донесеш, то все порозгублюєш (Сл. Гр.); *Образно.  Словник української мови в 11 томах