Великий тлумачний словник сучасної мови

порозгублювати

порозгу́блювати

-юю, -юєш, док., перех.

1》 Розгубити все чи багато чого-небудь.

2》 Втратити всіх чи багатьох; залишитися без усіх чи багатьох.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. порозгублювати — порозгу́блювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порозгублювати — ПОРОЗГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що. 1. Розгубити все або багато чого-небудь. – Нам треба вівчаря старого, щоб овець не порозгублював (Панас Мирний); Поки донесеш, то все порозгублюєш (Сл. Б. Грінченка); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. порозгублювати — ПОРОЗГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Розгубити все або багато чого-небудь. — Нам треба вівчаря старого, щоб овець не порозгублював (Мирний, II, 1954, 67); Поки донесеш, то все порозгублюєш (Сл. Гр.); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  4. порозгублювати — Порозгублювати, -люю, -єш гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка