порозмовляти

Порозмовля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Поговорить.

Значення в інших словниках

1. порозмовляти — порозмовля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозмовляти — -яю, -яєш, док. Розмовляти якийсь час. || Поговорити з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозмовляти — ПОРОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Розмовляти якийсь час. Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (С.  Словник української мови у 20 томах
4. порозмовляти — РОЗМОВЛЯ́ТИ (усно обмінюватися думками, вести розмову), ГОВОРИ́ТИ, БАЛА́КАТИ, БЕСІ́ДУВАТИ, ГУ́ТО́РИТИ діал.; ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ (з ким, між ким); ГОМОНІ́ТИ (тихо, приглушено); ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) розм., ГАЛАЙКОТАТИ (ГАЛАЙКОТІТИ) підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. порозмовляти — ПОРОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Розмовляти якийсь час. Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (Вас.  Словник української мови в 11 томах