Великий тлумачний словник сучасної мови

порозмовляти

порозмовля́ти

-яю, -яєш, док.

Розмовляти якийсь час.

|| Поговорити з ким-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. порозмовляти — порозмовля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порозмовляти — ПОРОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Розмовляти якийсь час. Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. порозмовляти — РОЗМОВЛЯ́ТИ (усно обмінюватися думками, вести розмову), ГОВОРИ́ТИ, БАЛА́КАТИ, БЕСІ́ДУВАТИ, ГУ́ТО́РИТИ діал.; ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ (з ким, між ким); ГОМОНІ́ТИ (тихо, приглушено); ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) розм., ГАЛАЙКОТАТИ (ГАЛАЙКОТІТИ) підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. порозмовляти — ПОРОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Розмовляти якийсь час. Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  5. порозмовляти — Порозмовля́ти, -ля́ю, -єш гл. Поговорить.  Словник української мови Грінченка