Словник української мови Грінченка

поросль

По́росль, -лі

ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поросль — по́росль іменник жіночого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
  2. поросль — -і, ж., збірн. 1》 Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. 2》 Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається з дерев однієї породи. || Сходи яких-небудь рослин. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. – Це все .. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. поросль — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм.  Словник синонімів української мови
  5. поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. — Це все.. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах