поросль

по́росль

-і, ж., збірн.

1》 Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість.

2》 Молоді рослини; молодий ліс, сад, який складається з дерев однієї породи.

|| Сходи яких-небудь рослин.

|| перен. Молоде покоління, молодь; наступники, спадкоємці.

3》 розм. Волосяний покрив на обличчі, на тілі.

Значення в інших словниках

1. поросль — по́росль іменник жіночого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
2. поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. – Це все .. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. поросль — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм.  Словник синонімів української мови
4. поросль — ПО́РОСЛЬ, і, ж., збірн. 1. Молоді пагони, паростки, що виростають від пнів, коренів і т. ін.; поріст, порість. — Це все.. молодняк, що виріс на місці порубок з порослі і підсадок (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. поросль — По́росль, -лі ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66.  Словник української мови Грінченка