порушник
I. Порушник, -ка
м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
---------------
II. Порушник, -ка
м. раст.: а) Centaurea Marschaliana Spr. ЗЮЗО. І. 13 6. б) Chimaphilla umbellata Nut. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка