потирач
Поти́рач, -ча
м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. н. п. (Г. Барв. 275).
Словник української мови ГрінченкаПоти́рач, -ча
м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. н. п. (Г. Барв. 275).
Словник української мови Грінченка