потирач

ПОТИ́РАЧ, а, ч., заст.

Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь.

Ой потирай, потирачу, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе нялося [йнялося] (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. потирач — поти́рач іменник чоловічого роду, істота той, хто знущається з кого-небудь, зневажає когось арх.  Орфографічний словник української мови
2. потирач — -а, ч., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потирач — ПОТИ́РАЧ, а, чол., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь. Ой потирай, потирачу, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе нялося [йнялося] (Словник Грінченка).  Словник української мови в 11 томах
4. потирач — Поти́рач, -ча м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. н. п. (Г. Барв. 275).  Словник української мови Грінченка