потрапляти

Потрапля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. потрапити, -плю, -пиш, гл.

1) Попадать, попасть, дѣлать, сдѣлать въ мѣру, въ ладъ. Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати. Чуб. V. 412. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині і не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299. Його в ступі не потрапиш. посл. Я не потраплю з вами співати, а може й пісні такої не знаю, яку ви знаєте. Котл. МЧ. 425.

2) Улучить время, выбрать время. Ну й ми потрапили орати — саме в дощ. Н. Вол. у.

Значення в інших словниках

1. потрапляти — потрапля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потрапляти — Влучати; (в око) попадати; (куди) приходити, втрапляти, знаходити що, діставатися, (важко) продіставатися; (у пастку) ловитися, опинятися де; (в халепу) ускакувати; (під ноги) попадатися, плутатися під чим; (на очі) потикатися, навертатися...  Словник синонімів Караванського
3. потрапляти — -яю, -яєш, недок., потрапити, -плю, -пиш; мн. потраплять; док. 1》 неперех., куди, в кого – що, також чим, заст. перех.Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба. || Проходити, проникати крізь щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потрапляти — ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док. 1. куди, в кого – що, також чим, заст. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба.  Словник української мови у 20 томах
5. потрапляти — зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є). Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. — Вовки в лісі з’явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах); Дячок хвилювався.  Фразеологічний словник української мови
6. потрапляти — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
7. потрапляти — Потрапля́ти, -ля́ю, -ля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. потрапляти — ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док. 1. неперех., куди, в кого — що, також чим, заст. перех. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба.  Словник української мови в 11 томах