потрапляти —
Влучати; (в око) попадати; (куди) приходити, втрапляти, знаходити що, діставатися, (важко) продіставатися; (у пастку) ловитися, опинятися де; (в халепу) ускакувати; (під ноги) попадатися, плутатися під чим; (на очі) потикатися, навертатися...
Словник синонімів Караванського
потрапляти —
-яю, -яєш, недок., потрапити, -плю, -пиш; мн. потраплять; док. 1》 неперех., куди, в кого – що, також чим, заст. перех.Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба. || Проходити, проникати крізь щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потрапляти —
ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док. 1. куди, в кого – що, також чим, заст. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба.
Словник української мови у 20 томах
потрапляти —
зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є). Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. — Вовки в лісі з’явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах); Дячок хвилювався.
Фразеологічний словник української мови
потрапляти —
ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
потрапляти —
Потрапля́ти, -ля́ю, -ля́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
потрапляти —
ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док. 1. неперех., куди, в кого — що, також чим, заст. перех. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба.
Словник української мови в 11 томах
потрапляти —
Потрапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. потрапити, -плю, -пиш, гл. 1) Попадать, попасть, дѣлать, сдѣлать въ мѣру, въ ладъ. Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати. Чуб. V. 412.
Словник української мови Грінченка