потрапляти
ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док.
1. куди, в кого – що, також чим, заст. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба.
Потрапляти каменем у вікно; Хомиха націлилась ниткою до вушка та й не потрапила (І. Нечуй-Левицький);
[Клітемнестра (до Егіста пошепки):] Нам треба два мечі. Ти нагостри. Ти бий його, а я її потраплю (Леся Українка);
Схвильований, він довго не міг потрапити рукою в рукав халата (Я. Гримайло);
// Проходити, проникати крізь щось.
В його руки й ноги трусились так, що він ледве знайшов двері й потрапив в них (І. Нечуй-Левицький);
Трудно було потрапити до воріт. Рвачкий вітер бив у лице, снігом заліплював очі (М. Коцюбинський);
// Влучати в якусь ціль (про камінь, кулю, бомбу і т. ін.).
Рубін кує і сам відчуває, що рука у нього б'є не так, що молоток не потрапляє куди треба (І. Сенченко);
Серце нило в Соломії од жалю й тривоги. Їй легше було б, коли б куля потрапила в неї (М. Коцюбинський);
На щастя, бомба не потрапила в рейки і колію можна було відремонтувати (Д. Ткач);
// Наштовхуватися на що-небудь, намацувати щось, провалюватися кудись.
От вона лягає на холодне дно й потрапляє лицем на дні на свою дитину (І. Нечуй-Левицький);
Я з задоволенням крокував за Леночкою, наштовхуючись на неї в темряві й потрапляючи ногою в глибокі калюжі (Ю. Яновський);
Замість дверей він налапав драбину й звалив її, потрапив на діжку з водою, скинув кружок і шубовснув у воду обома руками (І. Нечуй-Левицький);
Ліве колесо потрапило в невидиму калабаню, тачка брикнула задом, і Йоньку швиргонуло в потік (Григорій Тютюнник);
// Падаючи, пливучи, летячи і т. ін., опинятися десь.
Вологий і лапатий сніг обліплював одяг, потрапляючи за комір, він швидко танув (Я. Гримайло);
Водяна пара потрапляє в повітря завдяки випаровуванню з поверхні морів, рік, озер і боліт (з навч. літ.);
Одна кроква з палаючими латами та куликами впала в сіни і потрапила Соломії в потилицю (І. Нечуй-Левицький);
Брова в Наполеона смикнулася, наче в око щось потрапило (П. Кочура);
// зі сл. погляд, очі. Спинятися на комусь, чомусь.
Він вдоволено посміхався до кожного, на кого потрапляв його погляд (Ю. Шовкопляс).
2. Приходити кудись, опинятися в якому-небудь місці, досягати мети своєї подорожі.
Прибігши на Поділ, бурсак одразу потрапляв до Житнього базару (Ю. Яновський);
Капітан потрапляє у велику, яскраво освітлену залу (О. Полторацький);
Будьте ласкаві подати свою адресу, щоб я міг потрапити до Вас (М. Коцюбинський);
Ми були несказанно раді, потрапивши в степовий заповідник Асканія-Нова, який і був останнім пунктом нашої екскурсії (Іван Ле);
// Ідучи або їдучи, знаходити те, що треба.
Усе штовхав [пан] погонича кулаком у спину, як тільки той не потрапляв на добру дорогу (І. Нечуй-Левицький);
Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, – Все засипав сніг (П. Грабовський);
// Опинятися в певному середовищі, на місці яких-небудь подій, серед когось.
Хворий швидко поправлявся. Він мріяв, щоб до кінця війни потрапити на фронт (В. Гжицький);
// перев. док., розм. Влаштуватися на роботу, навчання і т. ін.
Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив .. коло 2 років (В. Самійленко);
Я мріяв стати художником, я малював дома і брав приватні уроки малювання, мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств хоч вільним слухачем (О. Довженко).
3. Опинятися в певних умовах, обставинах (перев. поганих, несприятливих).
[Єгор Іванович:] Дітей поховайте, щоб під кулі не потрапляли (Ю. Яновський);
Курбалі здавалося, ніби із задухи він раптом потрапив у свіже, живуще повітря (Олесь Досвітній);
– Винен пан, а не я .. – З такими думками, діду, не тільки на каторгу, а й на шибеницю можна потрапити (М. Стельмах);
На тимчасово окупованій ворогом Україні старі мої вчителі потрапили в біду: позбавлені пенсії, жили дуже тяжко (С. Олійник);
Судно потрапило в сильний шторм і, зірвавшись з якоря, трохи не загинуло в морі (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Я іду. Я зупиняюсь. Думам До полону потрапляю вмить... (П. Дорошко);
// Зазнавати якогось впливу, ставати залежним від кого-, чого-небудь.
Вільні селяни поступово потрапляли в залежність від великих землевласників (з навч. літ.);
// Бути спійманим, опинятися в пастці, сітях і т. ін. (про тварин).
Риба потрапила в сіт;
* Образно. Вона [Марія] потрапила в пастку, хижо й підступно підготовлену ворогом пастку, з якої не було порятунку (Ю. Бедзик).
4. Діставатися, припадати кому-небудь; ставати чиєюсь власністю, чиїм-небудь надбанням.
Старий Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола. Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до нього (Ю. Яновський);
Вирішено було також надати допомогу бідноті.., стежачи за тим, щоб допомога ця потрапила кому слід (О. Гончар);
– Роздягайтеся. Який же я радий! – кинувся Левицький знімати з нього благеньке пальто та крислатий поярковий капелюх, який невідомо звідки і як потрапив до поета (З. Тулуб);
// Надходити до кого-, чого-небудь, кудись; бути включеним до складу чогось.
– Літературу стали бачити. Своєї техніки ще немає, – на гектографі. Правда, деяка нелегальщина і з-за кордону потрапляє... (А. Головко);
Улюбленим заняттям Антосі було малювання. Її малюнки не раз потрапляли на виставку творчості юних художників (О. Донченко);
Варто було якійсь звістці потрапити в тюрму, як внутрішня “пошта” негайно розносила її по всіх камерах (А. Хижняк);
– Недавно .. до геологорозвідувального управління потрапив план Гаврилівської мідної рудні (О. Донченко);
// Ставати частиною чого-небудь.
До літературної мови потрапляла .. певна кількість лексики термінологічної, зокрема публіцистичної (з наук. літ.);
// зі сл. під ноги. Опинятися на дорозі в кого-небудь, перешкоджаючи рухатися.
Під ноги раз у раз потрапляли якісь корчі й вирване із землі коріння (В. Кучер);
* Образно. Використовуючи його [Грибовського] для загарбницької мети, німецькі фашисти не вірили жодному його слову й зневажали його, як людський покидьок, який завжди потрапляє під ноги на непрямих шляхах міжнародної політики (О. Довженко).
5. часто з інфін., розм. Могти, вміти що-небудь робити.
Ото і почав [Антосьо] примічати, як там ногами виробляють танцюючи, а прийде додому, то й собі так потрапляє (А. Свидницький);
Коли я примотував шпагатом до очерету обидва боки каючка, я відчув, що неабияк нервуюсь, бо все не потрапляв як слід туго примотати, щоб човен не рухався (Олесь Досвітній);
[Тетяна:] Я не потраплю з вами співати, а може й пісні такої не знаю, яку ви знаєте (І. Котляревський);
Занести шаблю вже не потраплю... (І. Драч);
// Орієнтуватися в чому-небудь.
Вхопила я кошик, вибігла з шинку та й не потраплю, куди мені додому йти (І. Нечуй-Левицький);
Нічого сам не потрапивши, він повернувся за порадою до свого давнього приятеля Чижика, секретаря в суді (Панас Мирний);
// Встигати за ким-небудь, рівнятися з кимсь у чомусь.
Катря збивалася з рівної ходи, і він мусив знову й знов потрапляти за нею (В. Кучер);
[Микита:] Пава, панянка... [Одарка:] Куди ж нам до вас рівнятись? Ми за вами й не потрапимо! .. То ти з себе удаєш панича, а ми люде прості... (М. Кропивницький);
// Встигати прибути куди-небудь, зробити щось у визначений час.
Ну й ми потрапили орати – саме в дощ (Сл. Б. Грінченка);
[Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива (О. Корнійчук).
6. розм. Те саме, що потрафля́ти 1.
[Вареник:] І куди тільки та совість поділася? Як я, то кожному погоджаю, кожному потрапляю, щоб якнайкраще! (М. Кропивницький);
Важко, ох важко талановитому сільському художнику потрапляти мистецькому смаку .. вередливих замовників (О. Ковінька);
[Бруклі:] Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка).
Сі́сти (потра́пити, піти́ і т. ін.) на па́лю див. сіда́ти.
◇ Зайти́ (ввійти́, піти́, потра́пити і т. ін.) не в ті две́рі (не ти́ми двери́ма) див. захо́дити;
Зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є) див. зуб;
[І] в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш, не потра́пиш) <�Сам чорт у сту́пі не влу́чить> див. влуча́ти;
(1) На о́чі потрапля́ти (попада́ти, попада́тися, наверта́тися і т. ін.) / потра́пити (попа́сти, попа́стися, наверну́тися і т. ін.) кому, чиї:
а) з'являтися перед ким-небудь, показуватися комусь; зустрічатися з ким-небудь.
От тільки мати на поріг, а я зараз їй на очі (Панас Мирний);
А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах);
Розмови з ним не шукала [Маруся], не наверталася йому на очі – хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок);
б) випадково зустрічатися.
А бесіда була, видно, гарячою, бо за якийсь час Сперанський кулею вилетів звідти, червоний, як рак, і тут-таки за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар);
(2) На язи́к потрапля́ти / потра́пити кому – ставати об'єктом розмов, дотепів, жартів і т. ін.
– Вже не бундючиться [Чепур]. Він нахаба. Але – боягуз .. – Вам же й потрап на язик, Ярино Іванівно, – посміхнувся я (Ю. Збанацький);
Підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т. ін.) під ру́ку (в ру́ки) див. підверта́тися;
Попа́сти (загна́тися, наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (заганя́тися, наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́ див. попада́ти;
Попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) в тене́та (в лабе́ти, у па́стку, в петлю́, в хому́т, у сильце́, в капка́н, в ярмо́, у павути́ну і т. ін.), див. попада́ти;
Попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́ртові (чо́рту) в зу́би див. попада́ти;
Попа́стися (попа́сти, пійма́тися і т. ін.) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ру́ки (до рук) див. попада́тися;
(3) Потра́пити в кі́гті до кого – бути в цілковитій залежності від когось, потрапити під чиюсь владу;
(4) Потра́пити в тарапа́ту (тарапа́ти) – опинитися в скрутному, безвихідному становищі;
(5) Потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т. ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т. ін.) на о́чі:
а) (чиї, кому) з'явитися перед ким-небудь, зустрітися з кимсь.
В казармі Яресько, як і сподівався, одразу потрапив на очі командирові загону Шляховому (О. Гончар);
А дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки нагримав на неї (М. Стельмах);
Розмови з ним не шукала [Маруся], не наверталася йому на очі – хто б пізнав, що кохає його! (Марко Вовчок);
// перев. док. випадково зустрітися комусь.
[Сперанський] за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі (О. Гончар);
б) (перев. без дод.) бути помітним, на видноті; привертати увагу.
А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все, що тільки на очі навернеться (Панас Мирний);
Нічого він [горобець] не тямив, ані гніздечка звити, ані зерна доброго найти, – де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з'їсть (Леся Українка);
Був у неї і собака з міді кований, і зайчик череп'яний, мережані ушка. Все те ні до чого, а вкупі воно блищить і на очі навертається, і рябіє – аж б'є (Марко Вовчок);
(6) Потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на [го́стрі (голо́дні)] зу́би (ірон. на зубо́к) кому і без дод. – стати об'єктом лихослів'я, пліток і т. ін. з боку кого-небудь.
[Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький);
Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець);
Попав їм [сусідам] Заруба на гострі зуби (В. Кучер);
– Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! – сказав Гулак господареві (Василь Шевчук);
(7) Потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на язи́к кому – стати об'єктом розмов, пересудів, дотепів, жартів і т. ін.
– Вам вже й потрап на язик, Ярино Іванівно, – посміхнувся я (Ю. Збанацький);
Потрапила їм сьогодні на язик незлобива тітка Іваниха, що ніколи й ні про кого не сказала лихого слова (з газ.);
Тільки попади їй на язик. На весь куток іде слава (О. Копиленко);
Жінкам тільки попади на язик, засічуть, мов ті оси! (К. Гордієнко);
(8) Потра́пити (попа́стися) в сі́ті чиї:
а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе.
Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Леся Українка);
б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи;
(9) Потра́пити в ціль (у [са́му] то́чку):
а) сказати, зробити саме те, що треба.
– Вони [селяни] мене бояться .. – З якої речі? – У мене таке враження. – О-о, – зрадів Сергій. – Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник);
б) виявитися, стати доречним у певній ситуації.
Натяк її [Ольги] одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (А. Шиян);
(10) Потрапля́ти в перепа́лку (перепа́лки) – опинятися в скрутному становищі.
Молодший лейтенант Теличко був ветеран, .. з ним Сагайда не раз потрапляв у скрутні перепалки (О. Гончар);
Он Беккі не сміялася так з Тома Сойєра, хоч той потрапляв у куди складніші перепалки (М. Чабанівський);
(11) Потрапля́ти (втрапля́ти) / потра́пити (утра́пити) в ритм чого, який – діяти так, як інші, за певними правилами, канонами, стилем, порядком і т. ін.
Захар мужнів духом, .. потрапляючи в дужий ритм великої перебудови країни (Іван Ле);
Потра́пити в тон.
Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Яновський);
(12) Потрапля́ти / потра́пити в но́гу – те саме, що Іти́ в но́гу (див. іти́).
Мажарин бере мене за лікоть і безцеремонно притискає до себе. Деякий час не можемо потрапити в ногу, а потім маршируємо, як треба (Ірина Вільде);
(13) Потрапля́ти / потра́пити в па́зури кого, чого – ставати залежним від кого-, чого-небудь, підлягати, підкорятися комусь, чомусь;
(14) У чужі́ ру́ки потрапля́ти (попада́ти і т. ін.) – до незнайомих, сторонніх людей потрапляти, попадати і т. ін.
– Це моє добро, тільки в чужі руки попало, –відповів [вчитель] неохоче, наміряючись вийти із хати (М. Стельмах);
[Як (мов, ні́би і т. ін.)] ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) див. ві́жки.
Словник української мови (СУМ-20)