правосудний

Правосудний, -а, -е

Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.

Значення в інших словниках

1. правосудний — правосу́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. правосудний — -а, -е. Який чинить правий суд; справедливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правосудний — ПРАВОСУ́ДНИЙ, а, е. Який чинить правий суд; справедливий. – Ну, Захаре, – незлобиво, дуже лагідно зговорила Анна Михайлівна, – хай уже тебе господь правосудний судить і карає, а я прощаю. – Вона плохенько махнула рукою: – Я прощаю!.. (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
4. правосудний — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ...  Словник синонімів української мови
5. правосудний — Правосу́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. правосудний — ПРАВОСУ́ДНИЙ, а, е. Який чинить правий суд; справедливий. — Ну, Захаре, — незлобиво, дуже лагідно зговорила Анна Михайлівна, — хай уже тебе господь правосудний судить і карає, а я прощаю. — Вона плохенько махнула рукою: — Я прощаю!.. (Крим., Вибр., 1965, 425).  Словник української мови в 11 томах