Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
правосудний —
правосу́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
правосудний —
ПРАВОСУ́ДНИЙ, а, е. Який чинить правий суд; справедливий. – Ну, Захаре, – незлобиво, дуже лагідно зговорила Анна Михайлівна, – хай уже тебе господь правосудний судить і карає, а я прощаю. – Вона плохенько махнула рукою: – Я прощаю!.. (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
правосудний —
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується справедливістю); ПРА́ВИЙ, ПРАВДИВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВОСУ́ДНИЙ (який чинить правий суд); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ...
Словник синонімів української мови
правосудний —
Правосу́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
правосудний —
ПРАВОСУ́ДНИЙ, а, е. Який чинить правий суд; справедливий. — Ну, Захаре, — незлобиво, дуже лагідно зговорила Анна Михайлівна, — хай уже тебе господь правосудний судить і карає, а я прощаю. — Вона плохенько махнула рукою: — Я прощаю!.. (Крим., Вибр., 1965, 425).
Словник української мови в 11 томах
правосудний —
Правосудний, -а, -е Правосудный. Потомство правосудне. К. ЦН. 290.
Словник української мови Грінченка