привідниця

Привідниця, -ці

ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.

Значення в інших словниках

1. привідниця — приві́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. привідниця — -і. Жін. до привідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привідниця — ПРИВІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до приві́дник. – Чи пам'ятаєте ви, сестриці, ту високу грушу, що схилилась над самою криницею? Ми посідаємо під грушею доконечне так, як оці панни, і будемо дожидати Лемішковського. – А справді посідаймо! посідаймо!...  Словник української мови у 20 томах