привідниця

приві́дниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. привідниця — -і. Жін. до привідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. привідниця — ПРИВІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до приві́дник. – Чи пам'ятаєте ви, сестриці, ту високу грушу, що схилилась над самою криницею? Ми посідаємо під грушею доконечне так, як оці панни, і будемо дожидати Лемішковського. – А справді посідаймо! посідаймо!...  Словник української мови у 20 томах
3. привідниця — Привідниця, -ці ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.  Словник української мови Грінченка