привідниця

приві́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привідниця — -і. Жін. до привідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. привідниця — ПРИВІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до приві́дник. – Чи пам'ятаєте ви, сестриці, ту високу грушу, що схилилась над самою криницею? Ми посідаємо під грушею доконечне так, як оці панни, і будемо дожидати Лемішковського. – А справді посідаймо! посідаймо!... Словник української мови у 20 томах
  3. привідниця — Привідниця, -ці ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286. Словник української мови Грінченка