привідниця
приві́дниця
-і.
Жін. до привідник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привідниця — приві́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- привідниця — ПРИВІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до приві́дник. – Чи пам'ятаєте ви, сестриці, ту високу грушу, що схилилась над самою криницею? Ми посідаємо під грушею доконечне так, як оці панни, і будемо дожидати Лемішковського. – А справді посідаймо! посідаймо!... Словник української мови у 20 томах
- привідниця — Привідниця, -ці ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286. Словник української мови Грінченка