привідниця
Привідниця, -ці
ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привідниця — приві́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- привідниця — -і. Жін. до привідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привідниця — ПРИВІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до приві́дник. – Чи пам'ятаєте ви, сестриці, ту високу грушу, що схилилась над самою криницею? Ми посідаємо під грушею доконечне так, як оці панни, і будемо дожидати Лемішковського. – А справді посідаймо! посідаймо!... Словник української мови у 20 томах