привітненький

Привітни́й, -а́, -е́

Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35. ум. привітненький.

Значення в інших словниках

1. привітненький — приві́тненький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. привітненький — -а, -е. Пестл. до привітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привітненький — ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до приві́тний. [Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (С. Васильченко); Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
4. привітненький — ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до приві́тний. [Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (Вас., III, 1960, 99); Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Гл., Вибр., 1951, 138).  Словник української мови в 11 томах