Значення в інших словниках
-
привітненький —
приві́тненький прикметник
Орфографічний словник української мови
-
привітненький —
ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до приві́тний. [Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (С. Васильченко); Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
-
привітненький —
ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до приві́тний. [Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (Вас., III, 1960, 99); Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Гл., Вибр., 1951, 138).
Словник української мови в 11 томах
-
привітненький —
Привітни́й, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35. ум. привітненький.
Словник української мови Грінченка