привітненький
ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до приві́тний.
[Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (С. Васильченко);
Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)