привітненько

ПРИВІ́ТНЕНЬКО.

Присл. до приві́тненький.

Проходячи близько Софії, він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою (Леся Українка);

[Василина:] Раз подивися привітненько, а двічі нелюбо, коли вийди до його [парубка], а коли й ні (С. Васильченко);

– Ти будь до його .. ласкавіша й привітніша, як він приїде до нас вдруге, та поговори з ним таки любенько, привітненько (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. привітненько — приві́тненько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. привітненько — Присл. до привітненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привітненько — ПРИВІ́ТНЕНЬКО. Присл. до приві́тненький. Проходячи близько Софії, він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою (Л. Укр., III, 1952, 542); [Василина:] Раз подивися привітненько, а двічі нелюбо, коли вийди до його [парубка], а коли й ні (Вас.  Словник української мови в 11 томах
4. привітненько — Привітно нар. Привѣтливо. Стор. МПр. 52. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Левиц. Пов. 190. ум. привітненько.  Словник української мови Грінченка