придибати
Придибати, -баю, -єш
гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Словник української мови ГрінченкаПридибати, -баю, -єш
гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Словник української мови Грінченка